22 січня 1919 року на площі перед
Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських
патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української
Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Цьому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної
Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною
державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді
1918 року. Процес об'єднання України завершився 22 січня 1919 року. Було це справді піднесено, святково, пафосно.
Дух
наш пречистий, дух наш народний,
Над
нами сходить в сю мить сьогодні.
На
крилах в'ється,
В
сльозах сміється.
І
сльози щастя, обмивши рани,
Пливуть
потоком, несуть кайдани.
Сьогодні
дух наш зійшов над нами,
Ввійшов,
влетів нам в серця пташками.
У
душах б'ється,
У
слові ллється.
О
день преславний, блаженні миті,
Сьогодні
з духом святим ми злиті!
О,
поведи ж нас, лицарський духу,
По
вільній стежці життя і руху.
На
тихі води,
На
ясні зорі.
І
в цю велику, страшну годину
З'єднай
в єдину всю Україну! (Олександр Олесь)
Ключові думки
1.
22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії:
проголошення незалежності Української Народної Республіки 1918 року та Акт
Злуки українських земель рівно через рік – 1919-го.
2. Українська Народна Республіка – перша
українська держава у ХХ ст., а 24 серпня 1991 року відбулося фактично не
здобуття, а відновлення незалежності.
3. Українська Народна Республіка першою серед
нових держав у Східній Європі проголосила незалежність – раніше, ніж три країни
Балтії, Польща та Чехія.
4. Проголошення Соборності УНР та ЗУНР 22
січня 1919 року є історичним актом об’єднання українських земель в єдину
державу. Саме ці події, а не приєднання Західної України до СРСР 1939 року, є
підставовими для історії новітнього українського державотворення.
5. Українська незалежність була повалена
більшовиками внаслідок «гібридної війни»: невизнання наявності своїх військ на
території УНР, створення маріонеткових проросійських «республік» та підтримка
антиукраїнських повстанських рухів.
6. Національна єдність є не тільки базовою
цінністю, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії.
Для того, щоб відстояти УНР, українцям забракло єдності та національного
усвідомлення.
7. Акт Злуки був не випадковим явищем, а
наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на
українських землях, що були в складі різних держав.
8. Незалежність і соборність є запорукою
виживання Української державності. Втрата Україною незалежності у результаті
більшовицької окупації у довготерміновій перспективі призвела до мільйонних
втрат від Голодомору, репресій та війн.
9. Сьогодні бійці в зоні АТО так само
відстоюють не лише незалежність, а й соборність України, як і їхні попередники
майже 100 років тому. Важливо проаналізувати і врахувати помилки минулого: брак
національної єдності на початку ХХ ст., брак досвіду і містечковість інтересів
тодішніх українських керманичів призвели до втрати української державності.
10. Сьогодні, коли маємо українські території,
непідконтрольні українській владі, День Соборності – це привід нагадати, що
Крим та Донеччина – це Україна.
Немає коментарів:
Дописати коментар