День Святої Трійці. П’ятидесятниця

      В кімнаті розливає запах м`ята,

Не килим на долівці – очерет,

На стінах осока ще не прим`ята,

Вже хата вся – зелена, мов намет.

     Цієї світлої днини разом зі свіжою зеленню в наші домівки входить мир та висока Божа благодать. Людські серця наповнюються добром, любов’ю, щирістю і всепрощенням, а ми намагаємося дарувати увагу та душевне тепло всім, хто поряд. Віриться, що у день Зіслання Святого Духа світ стає кращим, доброзичливішим і світлішим.

   Після вознесіння Ісуса Христа настав десятий день: це був п’ятдесятий день після Воскресіння Христового. У євреїв було велике свято П’ятидесятниці в пам’ять Синайського законодавства. Всі апостоли разом з іншими учнями Христовими та  віруючими одностайно перебували в одній світлиці в Єрусалимі. Раптом зчинився шум з неба, ніби буря раптова зірвалася і переповнила  той дім, де перебували учні Христові. І з’явилися вогненні язики і спочили  по одному на кожному з них. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали.

   Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, на знак того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню на знак того, що має силу спалювати гріхи й очищати , освячувати й зігрівати душі.

       В Єрусалимі в цей час було багато євреїв, які прийшли з різних країн на свято. Апостоли вийшли до них і стали проповідувати на їх рідних мовах воскреслого Христа. Проповідь так подіяла на тих, хто слухав її, що багато хто повірив і стали питати: «Що ж нам робити?» Петро відповів їм: «Покайтеся і хрестіться в ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, тоді і ви отримаєте дар Святого Духа».

      Таких, що увірували в Христа і охоче прийняли хрещення, виявилося того дня близько трьох тисяч чоловік. Таким чином, почало будуватися на землі Царство Боже, тобто Церква Христова. Свято П’ятидесятниці зветься також Трійцею, бо цього дня Господь уперше проявився в усіх своїх іпостасях – як Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий.

   В Україні церковна традиція святкування цього свята доволі міцно переплелася з дохристиянськими віруваннями. Для українців Зелені свята здавна були найпоетичнішим святом, тісно пов’язаним з природою, світом живих і померлих. У цей день українці обов’язково прикрашали хату, господарські будівлі та подвір’я зеленими гілочками дерев – верби, клена, липи, акації, береста, ясеня, горіха, дуба.

     Трійця надзвичайно багата на всілякі обрядодії, які в кожному регіоні свої. Можна згадати і «завивання вінків», і «русалії» («русальський тиждень»), і обряд «водіння Тополі» на Полтавщині, «водіння Верби» на Чернігівщині чи «Куста» на Поліссі, і обряд поминання покійників «діди» тощо.

    Трійця – це остаточне прощання з весною і зустріч літа. «Трійця, - казали з цього приводу, - трьома святами багата: квітами, травами й рум’яним літом».