Чорнобиль. Чорний біль...

Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять,

За скоєний гріх розіп'ята живцем,

Прип'ята до неба, щоб вічності випить,

Щоб вмити від бруду змарніле лице?

Регочуть іони малиновим дзвоном,

Вбиваючи блиск нерозкритих очей,

Ридає вночі божевільна мадонна,

Приймаючи з лона холодних дітей

В бездонність ночей.

І тихо ступає життя у полин,

І лине Чорнобильський дзвін.

                                      Багряна А.

Чорний біль… Біль фізичний і біль душевний увійшов у наші тіла й душі  та й залишився там назавжди. У  XX ст. люди повторили помилку Адама і Єви. Вони знехтували  мудру Божу засторогу – не порушуйте заборонене. Бо не все підвладне людині.  Ми переступили межу – тому й  покарані. Дай, Боже, нам розуму не повторити цієї трагедії.