Циферблат годинника на розі
хуртовини снігом замели...
Нам з тобою, видно, по дорозі,
бо ішли й нікуди не прийшли.
Знов ті самі вулиці незрячі
і замету хвиля снігова.
Нам з тобою легко так, неначе
вітер нам підказує слова.
Розставити розділові знаки.
Чисте полуденне небо і тихо-тихо . Тільки бджоли гудуть та
десь з-за тютюну від погребні доносивсь дідів рик.
Як неприємно коли баба клене або коли довго йде дощ і не
вщухає.
Неприємно дивитись на великий вогонь а от на малий приємно
Приємно коли весною
вода заливає хату й сіни і всі бродять
приємно спати в човні в житі в просі в ячмені у всякому насінні на печі.
Приємно коли позіхає дід і коли дзвонять до вечерні літом. І
ще приємно і дуже любив я коли дід розмовляв з конем і лошам як з людьми.
Була тоді ще дівкою Десна а я здивованим маленьким хлопчиком із широко
розкритими зеленими очима.
Благословенна будь
моя незаймана дівице Десно що згадуючи тебе вже много літ я завжди добрішав почував себе невичерпно багатим і щедрим.
Немає коментарів:
Дописати коментар