Складні речення в поезії Ліни Костенко
І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.
Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми,а завтра – ви
І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено,
Хай буде вік прожито, як належить.
Здушили сльози — не виходь на люди. Болить душа — не виявляй
на вид.
Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
Немає коментарів:
Дописати коментар