«Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то
ще й здавна тую мавку «в умі держала», Зчарував мене сей образ на весь вік. Сього літа написала «драму-феєрію» на честь
їм, і вона дала мені багато радощів, хоч я й відхорувала за неї (без сього вже
не йде!). Се, властиве, ein Märchendrama, по термінології Гауптмана (так він
зве свій «Потоплений дзвін»)» Леся Українка.
«Апофеозом творчості Лесі Українки була «Лісова пісня», драма-феєрія,
написана влітку 1911 року. Вона всім дає ось уже стільки дорогих років радості
відкриття неповторного світу української міфології, природи, звичаїв, самої
душі народу.
І в той же час, можливо, це був перший
екологічний зойк. Перша пересторога. Перше благання: «Не рубай!» Перше
попередження, що зрада може перетворити на вовка.
Що все може піти прахом. І тоді по лісах
блукатиме тільки наша загублена Доля» («Поет, що ішов сходами гігантів». Ліна
Костенко
«Мавка … є просто прекрасна, наївна,
чиста дитина лісу, втілення бездоганної, безгрішної природи. Вона не страждала
ніколи, бо згідно з ідеями неоромантиків, та зрештою і Ніцше — природі є чуже
страждання. … Мавка є добра від природи .., знає ціну радости, але не розуміє й
не цінить, як і решта духів, страждання. В «Лісовій пісні» авторка хотіла
висловити на тлі фантастики і фабули
ідею, що в кожній людині, яку ще не зробили людські будні і турботи
своїм рабом, є нахил до краси, є туга за ідеалом, є те, що зве Мавка «цвітом
душі», котрий «скарби творить, а не відкриває», хоча часто людина сама в собі
того не бачить. Але найчастіше життєві будні (Килина), матеріялізм, як антитеза
ідеалізмові, приглушують той «цвіт душі», вбивають щастя, відривають від
прекрасної і чистої природи і викривлюють взаємини, зводячи їх часто до
утилітаризму» (Роман Задеснянський).
Презентація до творуВідеопрезентація: Леся Українка "Лісова пісня"
Багато авторів пишуть твори задля того, щоб людина взяла для себе якийсь урок і крокувала правильною стежиною життя, не занапастила душі своєї.
ВідповістиВидалитиВершиною творчості Лесі Українки стала драма-феєрія "Лісова пісня", у якій порушується досить багато проблем як екзистенційних, так і морально-психологічних. Цей твір не тільки про неймовірну красу природи, її найтонші порухи, а й про високі моральні цінності, якими людина повинна керуватися протягом всього свого життя. Драма про кохання і зраду, поєднання духовного і матеріального, гармонію природи і людини, проблема життєвого вибору, добра і зла, прагнення до ідеалу, високих поривань душі і буденності, і найголовніше – роздвоєння душі. Мабуть, саме душа є частинкою у Божій подобі, за допомогою у якої можна дізнатися багато чого про людину. У творі – це Мавка і Лукаш. Лукаш – юнак з поетичною душею, недосвідчений у стосунках, який має прагнення до духовного піднесення (як його вчити дядько Лев), а Мавка – ідеалізований образ гармонії духу, чутлива, щира і тонка душа, красива фізично і духовно. Вона – символ кохання і молодої весни, прагне не лише до пристрасті, а й духовного споріднення душі і любові на все життя. Її кохання до Лукаша – це найкращий у світі цвіт душі. На шляху до своєї мрії вона зробить усе можливе і неможливе, щоб досягнути цілі. Її жіночність, ніжність, щирість велика жертовність та ідеал душі неймовірно надихають творити прекрасне.
Люди часто плутають красу зовнішню і внутрішню, що стає на заваді їхньому саморозвитку. Цвіт душі і краса тілесна повинні поєднуватися, тому що становлять єдине ціле в людині. Піклуючись про красу, треба починати з серця і душі, інакше ніяка косметика не допоможе (Коко Шанель). Справді людина нічого не варта без багатого внутрішнього світу, який мав би бути переповнений любов'ю, чистими думками, свідомим розумом і всіма найкращими блаженствами.
Отже, цвіт душі – як дорогоцінний камінь: чим він простіший тим цінніший,найкращі блага для душі – безкоштовні: обійми, усмішки, друзі, поцілунки, здоров'я, сім'я, сон, щастя, любов, сміх і хороші спогади. Дуже банально, але це правда. Було б добре, якщо б у моду повернулися простота і доброта, тоді світ став би кращим і кожен дбав би про цвіт своєї душі.
Цікаві думки, розумні.
ВидалитиЛюдське середовище,що в основному,орієнтоване на прагнення матеріального, часто не дає розкритися тому справжньому,що в кожної людини є від народження. Мавка в драмі-феєрії"Лісова пісня"є центральним.З нею тісно в'яжеться весь розвиток сюжету драми:боротьба за людину, за справжнє людське щастя. Мавка постає перед нами юною лісовою дівчиною з багатою душею і чутливим серцем,сповненим любові і надій.
ВідповістиВидалитиПалкою вірою в те, що воля не може пропасти,керується вона у своїх вчинках. Мавку чарує в людині її духовна краса і велич,що проявляється перш за все у мистецькій творчості.
Зустріч з Лукашем,а потім розквітле кохання до нього збудили в душі Мавки найкращі поривання. Полум'я любові,яка охопило всю істоту в пам'ятну весняну ніч,не згасло навіть після її смерті.
Мавка боронить своє і Лукашеве щастя. Безсмертним у її серці був вогонь палкої любові і пристрасної віри в можливість людського щастя.
У людському житті завжди ставиться питання вибору між пріоритетом духовного та матеріального. З такою проблемою стикається Лукаш зраджує Мавку, бо піддається впливу матеріальних цінностей . Таким чином,думка "Не зневажай душі своєї цвіту",яку проголошує Мавка. Оскільки прагнення духовних,вічних цінностей,власне і збереже цей "цвіт душі".
Цікаві думки.
ВидалитиЛюдське оточення і сама людина часто прагне матеріального багатства, а відтак руйнує "цвіт душі". Мавка говорить на Лукашеві дорікання: "Так! Хто не зріс між вами, не зрозуміє вас!..", оскільки душа й серце лісової красуні не знають штучно вигаданих обмежень, безжалісної соціальної моралі, яка нищить справжні почуття. Саме за цією мораллю кохання життя повинно вкладатися у визначені межі, але хіба можна диктувати своєму серцю? Лукашевій матері невістка потрібна лише "для помочі", а не заради щастя власного сина; молодиця Килина керується також матеріальними інтересами, оскільки "цвіту душі" в цих жінок уже немає, бо вони самі його в собі знищили. Таке людське середовище поглинає Лукаша, нещадно завдає болю Мавці, для якої закони неприродного світу є надто жорстокими, а найголовніше — незрозумілими для її душі. Мавка — істота вічна, а людські пріоритети — лише минуще, а тому штучне, несправжнє. І лише те у серці, "що не вмирає", є справжнім, духовним і вічним. Таким чином, органічно вписуються в канву твору алегоричні образи Злиднів, бо матеріальне є непостійним, і коли хату обсідають ті злидні, то в людей, що віддають перевагу минущому, не залишається нічого.У людському житті завжди ставиться питання вибору між пріоритетом духовного та матеріального. З такою ж проблемою стикається і герой "Лісової пісні". Лукаш зраджує Мавку, бо піддається впливу матеріальних цінностей, він не зміг відстояти своє кохання, не зміг "своїм життям до себе дорівнятись" (на відміну від Мавки). У такому трактуванні кохання Мавки й Лукаша з самого початку приречене, бо вони з різних світів.Таким чином, думка Мавки "Не зневажай душі своєї цвіту...", є ключовою у розумінні сенсу буття, оскільки прагнення духовних цінностей збереже власний "цвіт душі" кожної духовно багатої людини, а винесення на перший план матеріальних, а отже, минущих інтересів лише зруйнує прекрасне в людині. Духовне та матеріальне завжди існують поряд у житті, і дуже важливо, який вибір зробить особистість — на користь того чи іншого.
ВідповістиВидалитиГарно написано.
ВидалитиВажко уявити нинішній світ без чітких параметрів ідеальності . Переслідуючи їх, люди не розуміючи того, будують навколо себе такі собі залізні грати , вибратися з яких практично неможливо . Ці грати руйнують людську самобутність , змушують переступити християнську мораль та забути про цвіт своєї душі .
ВідповістиВидалитиЧи існує людина яка б повністю відповідала ідеалу у реальному житті ? Думаю ні . Але у драмі-феєрії “Лісова пісня” ,на мою думку , таким ідеалом є Мавка. Вона – вічний лісовий дух , дитина природи . В ній гармонійно злилися духовне багатство і зовнішня краса. Головне в її характері – здатність на самопожертву заради інших. Мавка при першій зустрічі покохала Лукаша , але зразу відчула відмінність людського світу від лісового : "Так! Хто не зріс між вами, не зрозуміє вас!.." Лісова красуня відкрита для стосунків , не соромиться говорити про свої почуття . Таким чином кидаючи виклик світові , коли тільки чоловік може освідчитись в коханні. Саме воно рятує її від самотності , робить з нею гармонійну людину . Вона прагне не лише пристрасті, а й духовної спорідненості і любові на все життя. Глибоке і самовіддане кохання до Лукаша – найкращий цвіт її душі. Мавка перша запитує : «Чи гарна я тобі?», захоплюється, що люди, як голуби паруються навік. Заради коханого вона залишає ліс і йде між люди. Повний антиподом лісової красуні є Лукаш. Мистецьке обдарування робить його сильним. Саме його поетична душа й привабила до нього Мавку й пробудила між ними це сильне почуття. Проте клопоти по господарству остуджують його почуття . Згодом хлопець знаходить собі іншу пару , вдову Килину . В них немає поезії й краси , їхні стосунки побудовані на вигоді . Матері Лукаша невістка теж потрібна лише "для помочі", а не заради щастя власного сина, а молодиця керується також матеріальними інтересами, оскільки "цвіту душі" в цих жінок уже немає, бо вони самі його в собі знищили. Прозріння до хлопця приходить лише тоді , коли Мавка повертає йому людську подобу. У розмові з своєю Долею він зізнається , що сам занапастив своє життя , зневажив дивоцвіти душі .
Отже ,думка "Не зневажай душі своєї цвіту...", яку проголошує Мавка, є ключовою у розумінні сенсу буття, оскільки прагнення духовних, вічних цінностей, власне, і збереже цей "цвіт душі"
Сливчук Юлія
Молодець.
ВідповістиВидалити