Дякуємо, Львів!

     

   Чи випадало вам бувати у Львові? Ось і я зі своїми школяриками зустрілася з  містом Лева напередодні Різдва Христового. Галицька столиця завжди чудова. Але цей неповторний дух Різдва, що панує в місті, заворожував. Історія, романтика, велич, гостинність, толерантність – це Львів. А ще - запах кави, бруківка, вузькі вулички,  трамваї, усміхнені, доброзичливі львів’яни.

     Що нам запам’яталось ? У Львові побачили світ перша в Україні книга та газета, тут зіграли перші футбольний та хокейний матчі, відкрили першу пошту та університет, запалили гасову лампу та зварили пиво,  вперше запустили з автоматичним пальником на рідкому пальному повітряну кулю.

У 1574 році Іван Федоров надрукував у Львові першу в Україні книгу – «Апостол».

У 1629 році італієць Роберто Бандінеллі започаткував у Львові першу в Україні міську пошту європейського зразка,

На початку XVIII століття у Львові встановлено пам’ятник польському гетьману Станіславу Яблоновському – перший пам’ятник в Україні.

У 1661 році було засновано перший в Україні університет – Єзуїтську академію. 20 січня 1661 року  вважається датою заснування Львівського університету.

У 1776 році відбулося відкриття першого професійного театру у Львові (тепер імені Марії Заньковецької).

Близько 1785 року на місці теперішнього Музею етнографії на проспекті Свободи підприємець Йоганн Прешель спорудив триповерхову будівлю – перший львівський готель, який називався «Під римським цезарем».

         

Що нас вразило?  Площа Ринок – серце Львова (зберегла свою назву від ХІV століття), У долині ріки Полтви в середині ХІV століття німецькі колоністи за дорученням короля Казимира ІІІ започаткували класичне європейське місто з класичною ринковою площею. Польський король запросив для цієї мети ремісників та будівельників з Німеччини. У наступні століття архітектурну досконалість Ринку доповнювали італійські та австрійські архітектори. Сьогодні від усіх будівель віє спокоєм, упевненістю, оптимізмом і людяністю епохи європейського ренесансу.

 Львівський Оперний театр – архітектурна перлина Львова у стилі неоренесансу (1901 рік), один з найгарніших театрів Європи. Збудований на початку минулого століття за проектом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського, Оперний театр у Львові порівнювали з Паризькою та Віденською оперою.

     

Домініканський собор, тепер греко-католицька церква Святої Євхаристії – велична архітектурна пам’ятка пізнього бароко з оригінальним скульптурним оздобленням. Монастир домініканів на цьому місці заснували ще у XIII столітті на прохання дружини українського князя Лева Даниловича, угорської принцеси Констанції, яка була католичкою і на чужині тужила за своєю вірою. 

Бернардинський монастир (греко-католицька церква Святого Андрія Первозванного) – пам’ятка ренесансу, маньєризму і бароко 1600-1630 років – цілісний середньовічний монастирський комплекс з фортифікаційними укріпленнями.

      

Міський арсенал – оборонна споруда XVI ст., де тепер розташований єдиний в Україні Музей зброї. Колись головний вхід до Міського арсеналу прикрашав напис: «Щасливе місто, яке в часі спокою турбується про майбутню безпеку». Львів, котрий лежав на перетині головних торговельних шляхів Заходу і Сходу, завжди був ласим шматком для усілякого роду загарбників. Після завершення будівництва двох замків і фортифікаційної лінії оборони, виникла нагальна потреба у спорудженні міського арсеналу, де повинна була виготовлятися і зберігатися зброя для оборони міста.

      
   Що нам дуже сподобалось?  «Майстерня шоколаду» (з середини 19 століття львівський шоколад експортували до країн Європи) - це місце, де зі звичайного шоколаду створюють витвір мистецтва. До речі, всі цукерки роблять вручну, всі рецепти тримають у найсуворішому секреті.

    «Майстерня пряників».  «Юрашки» - це львівські пряники-медяники, що набули своєї популярності ще у 1841 році. В ті часи у Львові, на площі собору Святого Юра, частенько вирував ярмарок з веселими музиками та запальними танцями. В центрі цього дійства стояло шатро, де продавались медяники різного кольору та смаку: ванільні, кавові, мигдалеві, помаранчеві… Купити такого «юрашка» в подарунок друзям, рідним чи коханим було святим обов'язком кожного відвідувача ярмарку.

     «Майстерня карамелі» . Тільки тут можна скуштувати натуральну карамель ручної роботи. Майстри використовують  лише натуральні інгредієнти: цукор, патоку та витяжки з фруктів. Жодних штучних барвників та ароматизаторів!

  На вулиці Староєврейській   нашу увагу привертає   фасад будинку: дракон, годинник, трамвайчик. Це Будинок Легенд.  Кожен зал присвячений легендам Львова. Є  тематичні зали львівської бруківки, зал звуків, де можна послухати “храп львівського мера”, зал левів, зал драконів, зал львівської гвари, погоди.  Окремий зал присвячений єдиній у Львові річці – Полтві. Вона закопана під землю, протікає сьогодні під проспектом Свободи, майже під Оперним театром. Полтва стала дуже містичною для всіх львів’ян річкою. Абсолютно всі про її існування знають, але майже ніхто ніколи не бачив(майже як Стікс в древніх греків). А тут її можна побачити. Через розміщену в колекторі Полтви  камеру, а в тематичному залі – плазму, побачили, що ця річка таки існує і протікає. Також зал прикрашають різні чудернацькі риби, адже кажуть, що сьогоднішній хімічний склад води в річці містить абсолютно всю таблицю Мендєлєєва.  Піднялись на дах – і місто перед нами у всій  красі. Стоїть там старезне горбате авто – "Трабант", в якому можна “покататись”, а на димарі сидить бронзовий сажотрус, якому всі охочі можуть спробувати поцілити монеткою в капелюх.